Максим Тихончук і Катя Ной: герої – підлітки, які врятували 23 дитини з палаючого табору «Вікторія»

6-річна Катя Ной вивела і винесла з вогню вісім маленьких дівчаток. При цьому сама вона отримала опіки ніг і дихальних шляхів, в результаті опинилася в реанімації. 13-річний Максим Тихончук врятував 15 дітей, якщо не більше – рахувати було ніколи.

Пожежа, що забрала життя трьох дівчаток з танцювального колективу «Адель», сталася в таборі «Вікторія» в ніч з 15 на 16 вересня 2017 року, спалахнувши близько 11 години ночі. Пожежна сигналізація не спрацювала, тому рятувальники дізналися про спалах тільки о 23:37. Вожаті та персонал табору оперативно організували евакуацію дітей. Юна танцівниця, 16-річна Катя Ной вивела і винесла з вогню вісім маленьких дівчаток. При цьому сама вона отримала опіки ніг і дихальних шляхів, в результаті опинилася в реанімації. 13-річний Максим Тихончук врятував 15 дітей, якщо не більше – рахувати було ніколи.

Як розказує Катя – в той момент я взагалі не думала про те, що можу отримати опіки. Дуже боялася за дітей і розуміла, що повинна якнайшвидше вивести всіх на вулицю. Думала, що діти вже прокинулися, але більшість хлопців міцно спали. Вони не чули ні тріску будівлі, ні криків. Я почала їх будити, але вони все одно не прокидалися. Напевно, встигли надихатися димом … Я стягувала їх з ліжок, брала на руки і сплячими виносила на вулицю. Пам’ятаю, як несла одну дівчинку, а вона крізь сон бурмотіла: «Я сплю … Це тільки сон». Першу дівчинку, яку винесла на вулицю, передала охоронцеві. Він був в шоці: «Що ти робиш?» А я побігла за іншими дітьми.

Виносила їх по черзі. Як тільки потрапляла на вулицю, вдихала якомога більше свіжого повітря, а заходячи назад в будівлю, видихала. Незважаючи на те що діти спали, багато хто з них запам’ятали, як я їх рятувала. А ось я їх лиць не бачила. Мені добре запам’яталася лише одна дівчинка, Карина. Вона прокинулася, сильно злякалася і вчепилася в мене мертвою хваткою. Мені потрібно було бігти за іншими дітьми, а вона не відпускала. Довелося навіть відштовхнути її. Карина впала на траву. Я переживала, як би вона через мене не отримала якусь травму. На щастя, обійшлося.

Діти, яких я несла, були важкими, але я в той момент ніби не відчувала цього. Вже потім, в лікарні, почала боліти спина. А під час пожежі було зовсім не до цього.

Сама після того, що сталося, шість разів втрачала свідомість … Думала, що пройде. Але після того, як втратила свідомість ще і в лікарняному коридорі, мене госпіталізували. А ось Максим Тихончук, незважаючи на опіки, в понеділок вже пішов в школу.

За розповіддю самого Максима: “Зі свого вікна я побачив в сусідньому корпусі яскраве світло, а коли зрозумів, що горять фіранки, побіг в той корпус. Там чув крики, але не міг зрозуміти, хто кричить. Вогонь швидко перекинувся з першого поверху на другий. Я забігав в кімнати і будив дітей. Деяких ставив на ноги і показував, куди бігти. Тих, хто не міг піднятися, виносив на руках. Двері кімнат відкривалися, але з працею – через високу температуру вони начебто були запаяні. А в одній кімнаті відкрити двері так і не вийшло … Ця кімната була прямо над епіцентром пожежі (в цій кімнаті загинули троє дітей. – Авт.). Там заклинило вікна і була проблема з дверима. Ніхто не міг туди потрапити …”

– Те, що Максим не зміг відкрити ту кімнату, стало для нього великим потрясінням.

Катерина Ной і Максим Тихончук стали лауреатами премії «Герой-рятувальник року».