Того дня цілий світ був проти мене: проспала. Поспіхом збираючись на роботу, ледь не звернула собі шию, коли вилазила з ванни. Відбулася розбитим коліном…

Інколи нам здається, що цілий світ проти нас: усе йде не за планом, ламається, люди злі і ти нічого не встигаєш, або просто не хочеш встигати. Так сталося і зі мною…

Проспала. Поспіхом збираючись на роботу, ледь не звернула собі шию, коли вилазила з ванни. Відбулася розбитим коліном саме тоді, коли хотіла похизуватися новенькою міні-спідницею. Ну нехай, одягла старі джинси. Поклала розігрівати сніданок в мікрохвильову піч і забула забрати виделку – ледь не вибухнув цілий будинок! Вирішила, що безпечніше буде перехопити по-дорозі кави з круасаном.

Ага, біг із кавою – не найкраща ідея. Половина кави успішно опинилася на пально, тож мало того, що я спізнилася на роботу, та ще й прийшла у такому вигляді, що боялася – мене не впустять! Колеги мали з чого посміятися, а шеф наказав:

– Поки всю роботу не зробиш – доти звідси не вийдеш. І працюватимеш на годину довше сьогодні!

Щоб завершити усі дедлайни я працювала не на годину, а на цілий чотири довше. Вийшла з офісу, коли вже геть стемніло. Щоб заскочити в останню маршрутку, не вистачило кількох хвилин. Довелося йти пішки, і що ви думаєте? Звичайно, почалася злива! А я без парасолі. Добре, хоча б, що не в міні..

Ось так іду, зіщулившись, проклинаю шефа, день, себе і все на світі…як раптом…

– Дівчино, ви куди в таку зливу і без парасолі? Давайте проведу.

Милий хлопець вискочив нізвідки і вкрив парасолею від дощу. Ситуація була така, що відмовлятися від його супроводу було б дурницею. Йшли ми цілу годину, а дійшовши додому мені вже не хотілося його відпускати. З того дня ми нерозлучні й до сьогодні. А разом із нами й троє наших діточок…

А висновок моєї розповіді такий: якщо здається, що все геть погано і цілий світ проти тебе, то, можливо, він просто хоче спрямувати тебе у правильному напрямку. Туди, де чекає щастя…