У магазин увійшла брудна дівчина. Вона попросила купити найдешевше мило. Це змінило моє життя

Одного разу я пішла в супермаркет закупитися. Мою увагу привернула молода, дуже неохайна дівчина, вона підійшла до мене і попросила мене купити їй шматок мила. Вказала на найдешевше, гривень за 7, очі такі благаючі були, я дала їй 10, вона купила собі це мило, а я мимоволі стала за нею спостерігати.

Вона пройшла повз продуктовий відділ, на хвилину зависла, голодними очима подивилася на їжу і вийшла. Мені стало її шалено шкода, і дуже цікаво, як така молода дівчина (років 25 самий максимум) могла опинитися в такому становищі.

Я купила пару булочок, наздогнала її. Ми посиділи на лавочці, вона поїла і розповіла мені, що в 18 років у неї з’явився хлопець, який умовляв її переїхати до нього. Вона, звичайно ж, теж цього хотіла, але мама у неї була дуже сувора і жорстка жінка, не дозволяла їй.

Про долю батька їй було невідомо взагалі. Отже, в родині сталася велика сварка, вона переїхала до хлопця, через деякий час, вона стала йому нецікава і він вигнав її. А мати не змогла пробачити і не прийняла назад. Перший час ночувала по друзях, потім їй стало соромно, вона пішла на вулицю

Мене ця історія вразила просто. Незважаючи на гігієну і т. д, я привела її до себе, ми викинули її брудний одяг, я опрацювала їй голову гасом (на випадок, якщо воші були), вона вимилась, почистила зуби, я підстригла її (досить коротко, тому що волосся було зіпсоване), дала грошей і свої старі непотрібні речі. Вона аж плакала від подяки.

Коли вона пішла, я обдзвонила друзів, розповіла все. Ми зняли їй кімнату в гуртожитку, друг допоміг їй влаштуватися прибиральницею в торговий центр

Боже, як вона була щаслива і вдячна. Ну і нам, зрозуміло, було дико приємно, що ми допомогли людині. Потім спілкування з нею якось ставало все рідшим і рідшим, загубилися, в загальному, з часом.

І ось днями я випадково зустріла її в магазині. Вона дуже добре виглядала, поправилася, була пристойно одягнена. Коли побачила мене, заверещала прям від радості, кинулася обійматися.

У неї все добре, з’явився хлопець, працює касиром поки що, але думаю це тимчасово …

Наступного тижня йдемо з нею в театр. Вона сама купила квитки, дуже вже хоче нас віддячити.

Робіть добро, люди. Брудні, неохайні люди на вулицях – це не покидьки суспільства, вони люди.

У кожного з них своя історія. Часом зайві невеликі гроші допоможуть їм вижити, а трошки уваги – можливо, почати нове життя.