Як склалося життя дівчинки-вундеркінда, яка в 13 років вже поступила в універ

Сьогодні ми розповімо вам про дівчинку-вундеркінда, яка в 13 років вже стала студенткою МДУ. Як склалося її життя далі в статті.

Коли Іра народилася батьки відразу ж прийняли рішення про те, що їх дочка дитячий сад відвідувати не буде, адже мама за освітою педагог, фахівець з раннього розвитку і зможе своїй дитині дати ті знання, які їй необхідні на даному етапі.

А через кілька років з’ясувалося, що батьки виховують вундеркінда. Уже в 2 рочки дівчинка вміла читати, а в п’ять подужала повне зібрання творів Жюля Верна. У цьому ж віці вона пішла в перший клас. Ірі дуже легко давалася шкільна програма, тому в дев’ять років вона навчалася вже в 7-му класі.

Уже подорослішавши Ірина розповість, що ніякого дару у неї не було. Просто у неї рано виявилися здібності обробляти і аналізувати інформацію. А найголовніше, їй дуже подобалося вчиться.

Батьки були зацікавлені в тому, щоб їх дочка в короткі терміни пройшла шкільну програму і перескакувала через класи, а той факт, що у дівчинки елементарно не було друзів і вона зовсім не вміла спілкуватися з однолітками це їх не хвилювало, вони вважали, що це зовсім не головне.

«У навчанні я була великою, а в усьому іншому маленькою» – згадує Ірина.

У 13 років дівчинка поступає на перший курс економічного факультету МДУ. Вона довгий час приховувала від однокурсників свій вік, а коли ця інформація все ж спливла, вона вже була повноцінним учасником студентського колективу, а не білою вороною, яка викликає одночасно і заздрість і роздратування.

Звичайно, в університеті було все по іншому, не так, як в школі. Але відсутність досвіду нормального спілкування позначилося. Адже соціалізація – це процес, який протікає все життя, з раннього дитинства. А як же знайти спільну мову з протилежною статтю, коли про таке спілкування знаєш тільки з книг?

Тож не дивно, що дівчина довго не могла створити сім’ю. Вона навіть зверталася за допомогою до психотерапевтів.

На даний момент вона заміжня вдруге і виховує сина від першого шлюбу. Хлопець не вундеркінд, а звичайна дитина, яка на відміну від матері, проживає нормальне дитинство. «Я ним пишаюся, мені здається, зростає хороша людина» – говорить Ірина.

До слова її мати якось вирішила взятися за онука і зробити ще одного вундеркінда. Але Ірина не дозволила.

Насправді це дивовижна історія. Життя диво-дитини, з якої батьки намагалися зробити генія, могло скластися трагічно.

Ірина Полякова зараз керує великою компанією. Чотири роки тому вона стала героїнею програми «Наодинці з усіма». І там вимовила дуже цікаву фразу.

На питання Юлії Меньшової про те, в чому її головне досягнення, Ірина відповіла так: «У тому, що я закінчила школу в 13 років, а університет 18. При цьому зберегла здоровий глузд. Не багатьом це вдається ».