Якось повернулася з роботи, закрила вхідні двері в квартиру і тут же охопило відчуття, що вдома хтось є

Одного разу зі мною сталася цікава історія. Якось повернулася з роботи, закрила вхідні двері в квартиру і тут же відвідало відчуття, що вдома хтось є.

Ні, я не про сина, який тихенько робив уроки в своїй кімнаті і не почув клацання дверного замка. В душі оселилося відчуття, що вдома щось не так. Роззулася, пройшла з пакетами харчів на кухню і почула дивний цокіт у ванній по … стелі. Вирішила, що здалося.

Продовжила розбирати покупки, але цокіт повторився наполегливіше. Не знаючи чого очікувати, рушила в ванну, попутно взяла в руки паличку у вигляді тканинного йоржика для витирання пилу. Відчинила перешкоду і оглянула кімнату, нікого не виявила і вже збиралася покинути приміщення, як над головою пролунав оглушливий крик!

Я аж злегка присіла від несподіванки і ненадовго прикрила вуха руками. Дитина тут же вбігла у ванну зі словами:

-Мам, що це було ?!

-Не знаю, – відповіла я, – напевно до нас хтось впав з даху.

Потім встала, піднялася на пральну машинку і заглянула в вентиляційний просвіт навісної пластикового стелі. Витріщивши перелякані очі на мене дивилося Галча, яке повторило свій гучний, в умовах замкнутого простору, крик. Чим знову оглушило.

Як не намагалася зловити непроханого гостя, не вдавалося. Чітко розуміла – сам не вилізе. Але і розпорювати пластик стелі заради порятунку пташки теж не хотілося. А ще відвідала дика думка – якби у нас на вентиляційному отворі стояла решітка, пташеня ризикувало взагалі загинути. А так викотився на пластикову стеля і цокає собі кігтистими лапками, вигукуючи на всіх, хто до нього сунеться.

Так і промучились до приходу чоловіка з роботи. Я намагалася займатися своїми справами. Очманіла від такого гостя дитина намагалася робити уроки, Галча швидко цокав і оголошував пташині скарги. Ну а коли прийшов чоловік, розробили стратегічний план – він просовує в вентиляційний отвір руку і завмирає, а я лякаю птаху і жену до ловця. Довго ганяли і, тим не менш, йому вдалося схопити втікача, а потім передати мені, так як пернате диво клювалося і намагалося відстояти свободу.

Винесли галченя на вулицю, пташеня відразу ж подав бойовий клич. Що тут почалося! Галки злетілися з усіх боків. Хтось кружляв над нами, але не наближався, інші облюбували найближчу яблуню і посилили гвалт. Віддала пернатого назад чоловікові. Чоловік підійшов ближче до дерева і з силою підкинув галченя вгору. Пташеня спробував розправити крила, став чіплятися за гілки і все-таки примудрився прийняти вертикальне положення на гнучкої опори. Родичі тут же оточили його і ніби як закльовувати не збиралися. Так ми розпрощалися з пернатою братією, а син довго ще згадував незваного гостя.