З нашої затії відбудувати старий будинок сміялися всі родичі, а коли ми звели шикарну дачу з лазнею – почали нагліти!

Мені батьки дачу у спадок залишили. Вірніше, просту земельну ділянку. Там стояв старий будинок, який треба було зносити.

Батьки чоловіка відразу почали голосити, щоб я його продавала. Мовляв, далеко їздити, грошей треба купу вкласти, навіщо він тобі. Я вирішила залишити дачу до кращих часів.

Ми люди не бідні, дочку вже на ноги поставили. З віком все більше тягне до землі, тому ми задумали взятися за будівництво. Перший час будемо на вихідні туди їздити, а потім, може, захочемо залишитися і звільнити квартиру дочці.

На будівництво ми витратили багато грошей і часу. Про сили я взагалі мовчу. Ніхто не допомагав нам ні фінансово, ні фізично. В результаті у нас з’явився величезний будинок на два поверхи з лазнею і упорядкованою ділянкою.

Город ми не засаджували. Залишили маленьку теплицю для овочів, посадили фруктові дерева і посіяли траву.

Тільки дочка брала участь в зведенні нової дачі. Брат чоловіка – будівельник, але він навіть на дзвінки не відповідав, коли нам потрібна була консультація. Свекруха вважала це дурною витівкою і лише сміялася над нами. Ми мовчали і потихеньку рухалися до своєї мети.

Коли будинок був готовий, ми вирішили організувати новосілля. Накрили стіл і запросили всіх родичів до себе на пікнік. Попарилися в лазні, засмажили шашлик – краса. Батьки чоловіка вирішили залишитися з ночівлею.

З тих пір вони почали приїжджати до нас на дачу кожні вихідні. Мене це напружувало, так як я не можу там спокійно відпочити з друзями. Свекруха лізе всюди, чим ще більше мене дратує. Одного разу я виявила, що хтось перекопав газон. Як з’ясувалося пізніше, це свекруха надумала гарбуз посадити. Я просто зателефонувала чоловікові і попросила поставити на місце його мати.

Брат видзвонив друзів і приїхав до нас в баню – чоловік його прогнав.

Через кілька днів ми поїхали в місто, на дачі нікого не було.

Родичі дзвонили мало не кожен день. Я думала, вони напрошуватися почнуть, а вони просто дізнавалися, що ми робимо, коли збираємося у відпустку і т.д. Я на це даремно не звернула увагу!

Через тиждень ми вирішили позапланово поїхати на дачу. Приїхали – а з баньки йде дим. Ми спочатку подумали, що злодії прокралися. Виявляється, родичі не перший день тут “гостюють”, відзначають чийсь ювілей. А нам дзвонили, щоб переконатися, що ми вдома. Чоловік рвав і метав, після цього на відносинах з його родичами ми поставили хрест.

Тепер ми живемо на дачі на постійній основі. Чоловік працює дистанційно, а я вже на пенсію вийшла.

Дочка з онуками переїхала в нашу квартиру. А зі свекрами ми і так і не спілкуємося.